Володимир ЯЩУК (м. Радивилів). Фотоальбоми і нариси

 

Зі старого польського путівника

„Ілюстрований путівник по Волині” Мечислава Орловича, виданий у Луцьку в 1929 році, містив і певні відомості про Радивилів та інші тутешні населені пункти



Нещодавно мені випало погортати „Ілюстрований путівник по Волині” Мечислава Орловича, виданий у Луцьку в 1929 році, за часів Польщі. Він містить багато різноманітної краєзнавчої інформації.
Наприклад, про Козин подавалися відомості, що мав 1600 жителів, колись належав Козинським, Фірлеям, з 18 ст. – Тарнавським. „На острові посеред ставу піднісся у ХYІ ст. замок тоді Фірлеїв, пізніше перероблений на палац, де в 1787 р. приймав Ян Тарновський Станіслава Августа (Станіслав ІІ Август Понятовський – останній польський король, у 1764 – 1795 рр. – В.Я.). З давнього замку залишилися тільки рештки в’їзної брами. У палаці графа Яна Тарновського була перед війною галерея ікон і бібліотека старовинної класики”. Вказувалося також, що в Козині діяв костел, у минулому домініканський, зведений у стилі бароко, з 1776 р. підтримуваний графом Яном Тарновським. У 1838 р. був переоблаштований на церкву, а будівлі біля нього, які раніше належали костелу, знесли. У 1915 р. цю церкву знищило авустрійське військо. На час виходу путівника в Козині існували синагога і католицька каплиця від парафії в Птичі.Про Радивилів (Radziwiłłуw) сказано, що до 1914 р. був прикордонною станцією з великими митними складами. „Готель Говорова при вул. Польовій, Цезірського при вул. Купецькій (мабуть, це помилка, слід - Крупецькій. - В.Я.) і Куристиня при вул. Старопоштовій. Від залізничної станції місто лежить за 2 км. Містечко, закладене Радзівіллами з Олики, розвинулося тільки після спорудження залізниці завдяки пожвавленій прикордонній торгівлі. Перед війною налічувало 10000 жителів. Дві церкви – з 1856 р. і 1874 р. Радивилів належав Конецпольським (1650), Мьончинських (1757), потім Горчинських, а наприкінці ХІХ ст. російським князям Урусовим”.
Про Крупець відомості подавалися ще більш скупі: 600 жителів, містечко було у власності Вишневецьких (1650), Цетнерів, пізніше – Любомирських, нарешті – російського уряду (з 1840).



Підготував Володимир ЯЩУК.



Обновлен 03 мар 2019. Создан 07 окт 2008



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником