Володимир ЯЩУК (м. Радивилів). Фотоальбоми і нариси

Що знаємо про край Волинський

Про краєзнавців Радивилова і Радивилівщини



У Радивилівському районі на Рівненщині, який відомий Державним історико-меморіальним заповідником "Поле Берестецької битви", активно розвивається краєзнавчий рух. Новим імпульсом для цього послужило відкриття у 1967 році в селі Пляшевій музею "Козацькі могили". Головне свідчення роботи краєзнавців - пожвавлення роботи заповідника, а також районного історичного музею, створення краєзнавчих музеїв у загальноосвітньому ліцеї, ряді шкіл.
Наприклад, районний історичний музей, яким завідує Олеся Шикало, свого часу виграв грант голови облдержадміністрації на проведення пошуково-краєзнавчої роботи. До цієї справи було залучено й місцевих вчителів історії, журналістів, літераторів, представників громадських організацій. Вони виїздили у найвіддаленіші села району, зустрічалися зі старожилами, записували перекази та легенди, фотографували пов"язані з ними урочища та старовинні житла, пам"ятники, збиралися давні сільські картини, рушники, серветки, предмети хатнього побуту.
У районі чимало ентузіастів-краєзнавців, які давно й наполегливо вивчають минуле рідного краю. Наприклад, цінні реліквії зібрав 80-річний житель Добриводи, почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців Андрій Паничевний - тут і камінні знаряддя праці, нуклеуси, зуб мамонта, і знахідки більш пізніх епох, зокрема, козацькі шаблі, люльки тощо. Усі ці речі виявлені краєзнавцем або його приятелями під час обробітку городів, на земляних роботах при прокладанні доріг, газопроводів. Свого часу з колекцією знайомився доктор історичних наук, відомий дослідник Берестецької битви Ігор Свєшніков і дав їй високу оцінку, що знайшло відображення і в написі на подарованій ним Андрію Даниловичу книзі. Про діяльність А.Паничевного знає і Президент України В.Ющенко, який познайомився з цікавим рівненцем ще в 90-і роки.
Колоритний етнографічний матеріал складає зібрання домашнього музею члена Всеукраїнської спілки краєзнавців Надії Мельник у селі Хотині. Тут предмети, які характеризують Волинь від часів кам"яного віку, зібрано чимало предметів глиняної кераміки, основна частина експозиції - це старовинні предмети, зібрані в старожилів села, в тому числі пов"язані з ткацтвом, гончарством. Краєзнавчі статті Надії Андріївни публікуються у пресі, наукових збірниках за підсумками конференцій з нагоди річниць Берестецької битви, в Інтернеті. Н.Мельник написала книжку про історію Хотина, яку хоч сьогодні можна випускати масовим тиражем, зараз працює над документальним матеріалом з історії сіл Полуничного і Гоноратки. Між іншим, біля Полуничного за її сприянням проведено певне археологічне вивчення поселення доби бронзи, а також Х - YІ століть до нашої ери та давньоруського городища. Тут працювали археологи під керівництвом доктора наук Ігоря Свєшнікова.
За архівними матеріалами, рідкісними виданнями, спогадами старожилів збагачують уявлення земляків про історію Радивилова та всього нашого краю юрист Василь Кушинський, вчителі-пенсіонери Георгій Костюк, Євген Гудима, Юрій Арламовський, Іван Мельничук, Михайло Горлач, Микола Пасічник, лікар Іван Дурда, вчителі історії Василь Ярмусь, Сергій Прокопчук, голова районної ветеранської організації Віктор Повшик, пенсіонери Тетяна Куделко, Андрій Мельничук... Нинішні краєзнавці не забувають, що свого часу поглиблювали знання земляків про свій край Микола Мошкун, Валентин Пащук, Йосип Крам, Денис Андрійчук, Адам Лень, Григорій Камінський, Микола Симчук... І це дало поштовх до нових пошуків.
Так, Василь Ярмусь обладнав у Радивилівському професійному ліцеї, де навчаються майбутні столярі, муляри, трактористи, швачки і оператори комп"ютерного набору, чудовий краєзнавчий музей. Особливо цінними реліквіями і документами представлений відділ про роки Другої світової війни, діяльність Української повстанської армії в нашому краї, її визначних командирів. Василь Дмитрович зустрічається з ветеранами війни і руху Опору, записує їх спогади, систематизує зібрані фотодокументи, робить усе це надбанням підростаючого покоління.
Важливі матеріали з історії Радивилова і навчальних закладів міста подаються в музеї Радивилівського загальноосвітнього ліцею, де директором Юрій Адамський. У 8 класі тут уже впродовж кількох років викладається навчальна дисципліна "Краєзнавство". На уроках широко використовуються матеріали з історії Рівненщини, зібрані такими ентузіастами, як голова Рівненського краєзнавчого товариства Іван Пащук, кандидат історичних наук Гурій Бухало, бродівський історик Дмитро Чобіт, млинівський письменник Євген Цимбалюк... Учні мають змогу знайомитися з їх книгами, а також краєзнавчими роботами Ігоря Свєшнікова, Ярослава Пури, Ярослава Поліщука, Євгена Шморгуна, Миколи Пшеничного, Василя Попенка, Григорія Дем'янчука та інших.
За участю членів спілки відкриті дуже привабливі краєзнавчі музеї в Радивилівському навчально-виховному комплексі "Школа Љ1 - гімназія" (вчитель історії Юрій Арламовський), Немирівській, Пляшевській, Дружбівській, Іващуківській та інших школах.
Важливими віхами в краєзначій роботі районної організації спілки стали випущені у видавництвах масовими тиражами книги Максима Будька ("Степань"), Георгія Лотоцького ("Козацькі могили. Музейний літопис"), буклет про заповідник "Поле Берестецької битви" Леоніда Галабуза, об"ємний том "Національний пантеон "Козацькі могили" (серед його авторів - Павло Лотоцький, заслужений працівник культури України, почесний член Рівненського краєзнавчого товариства). Вийшла й краєзнавча ілюстрована книжка "Радивилів". В Інтернеті з"явився сайт "Радивилів - Радзивилів - Radyvyliv", де значну частину займають краєзнавчі матеріали. Взагалі інтерес до веб-дизайну дозволив відкрити привабливо оформлені краєзнавчі сайти "Поле Бестецької битви", "Козак", "Радивилів. Краєзнавча книга" та інші, в тому числі фотосайт із видами Радивилова 20 - 30-х років (автор знімків - краєзнавець Федір Бортник, який прожив 92 роки), із знімками старих захоронень на кладовищах у Бродах на Львівщині і в Радивилові, із видами пам"яток Почаєва, Кременця, Дубна, Демидівки, Бродів, з фоторозповідями про Тараканівський форт біля Дубна і місце паломництва християн - озеро святої Анни біля села Онишківці Дубенського району, про православні церкви Радивилівського району, серед яких є пам"ятки дерев"яного зодчества ХYI - XІХ століть (Пляшева, Хотин, Митниця, Довгалівка, Теслугів).
Багатопланову роботу проводять і ентузіасти, які працюють науковцями Державного історико-меморіального заповідника "Поле Берестецької битви". Робота краєзнавців району спрямована на поглиблення вивчення, популяризацію духовних надбань народу, патріотичне виховання молоді.

Володимир ЯЩУК,
почесний член Національної спілки краєзнавців України.
--------------------------------------------------------------------------------



Создан 15 июн 2008



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником